Озонована олія в гінекології

УДК 618.15-089.844:615.322:612.017.1

 

ЕФЕКТИВНІСТЬ МІСЦЕВОГО ЗАСТОСУВАННЯ ОЗОНОВАНОЇ ОЛИВКОВОЇ ОЛІЇ ПРИ ЛІКУВАННІ ЖІНОК,

ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ПІХВОВІ РЕКОНСТРУКТИВНО – ПЛАСТИЧНІ ОПЕРАЦІЇ

 

Мехедко Віктор Володимирович

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика

Мехедко Віктор Володимирович – асистент кафедри акушерства та гінекології №1 Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. м. Київ, вул. Дорогожицька, 9 (КМАПО);  (м. Київ, Арсенальна,5 – кафедра, тел. кафедри 284 – 82-82, моб. 8-067-727-70-44)

 В структурі гінекологічних хвороб ОіВВСО становлять до 28% [1], а серед прооперованих жінок в гінекологічному стаціонарі на долю генітального пролапсу припадає до 15% [2].

          Хірургічне лікування, яке дозволяє повністю реабілітувати хворих з опущенням та випадінням піхви та матки, має не тільки медичне, але і соціальне значення [2]. Операції, які виконуються піхвовим доступом, відносяться до категорії „умовно – чистих” чи „контамінованих” ран, і в 80 – 90% випадків відбувається обсеміненння рани, тому частота післяопераційних запальних ускладнень не має тенденції до зниження і складає від 7 до 25% [3]. Особливо це стало актуальним в останні роки, коли контингент хворих, які направлені на оперативне лікування, суттєво змінився:  збільшилась кількість жінок похилого та літнього віку, а також хворих з екстрагенітальною патологією [4,5].

          Дослідження останніх років показали, що у жінок з пролапсом внутрішніх статевих   органів виявлено виражений клітинний та гуморальний імунодефіцит, який залежить від віку та наявної патології [5,6], що може бути фактором ризику розвитку післяопераційних гнійно – запальних ускладнень.

          Основним методом профілактики таких ускладнень є антибіотикопрофілактика [3], жінкам в післяопераційному періоді проводиться санація піхви та шкіри промежини антисептиками [3,7], вважаючи, що таким чином буде знижуватись активність інфекційного процесу в післяопераційній рані. Але дослідження ефективності антисептиків в процесі ранозагоєння, які проводились останнім часом, показали досить слабку їх дію [8, 9].

          Вирішенню питань покращення лікування післяопераційних ран та попередженню розвитку гнійно – запальних ускладнень в післяопераційному періоді жінкам, що перенесли піхвові реконструктивно – пластичні операції, допоможе застосування методу озонотерапії у вигляді місцевої аплікації на післяопераційну рану озонованої рослинної олії, яка      передає активний кисень крові та тканинам, прискорює процес ранозагоєння, при цьому у вигляді аплікацій проникає в місця, які недоступні для інших антисептиків [10], являється індуктором інтерферону та стимулює появу грануляційної тканини [11]. Ці властивості дозволили широко використовувати озоновану олію в гінекології - для лікування кольпітів, бактеріального вагінозу та краурозу вульви; в хірургії застосовується для лікування ран, які погано загоюються, пролежнів, трофічних виразок, опіків, піодермій. [12].  

          Нами було розроблено і впроваджено в практику метод лікування післяопераційних ран піхви жінкам, які перенесли екстирпацію матки через піхву.  Озоновану, згідно з методичною рекомендацією МОЗ України [13] оливкову олію ми наносили у вигляді аплікацій на післяопераційну рани піхви щодня, від моменту закінчення операції до виписки хворої із стаціонару.

 

          Мета роботи: Вивчення стану імунної реактивності у хворих з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів, які готуються до хірургічного лікування, її зміни в післяопераційному періоді та реакцію на місцеве застосування на рану озонованої рослинної олії.  

 

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ

Для контролю за ефективністю лікування ран у жінок та для визначення реакції імунної системи пацієнток був вивчений стан загального імунітету до оперативного втручання та на 7 – му добу післяопераційного періоду.

 В першу, контрольну, групу увійшли 30 жінок яким санація піхви після операції проводилась традиційним методом, з використанням 0,05% розчину хлоргексидину.  Другу, основну, групу склали 30 пацієнток, яким проводилась аплікація на рану озонованої оливкової олії. Групу порівняння склали 20 жінок того ж віку, без пролапсу геніталій.

Імунологічне обстеження хворих ми проводили згідно меморандуму ВООЗ (1988) [14]. Дослідження  включало: загальний аналіз крові із визначенням лейкоцитів, абсолютного  та відносного вмісту лімфоцитів; кількісну оцінку Т- та В- ланок імунітету; вивчення функціональної активності Т- лімфоцитів за допомогою реакції бласттрансформації лімфоцитів із ФГА [15]; функціональної активності В-лімфоцитів по продукції сироваткових імуноглобулінів основних класів IgG, IgA та IgM (Mancini e.a., 1965) [16]; визначення субпопуляції активних Еа – РУК [17]; вивчення концентрації циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) в сироватці крові [18]; вивчення фагоцитарного індексу Гамбурга та фагоцитарного числа Райта.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

 

При аналізі показників імунного статусу  жінок обох груп до оперативного лікування істотної різниці у показниках не виявлено (р>0,05), але вони суттєво відрізнялись від показників імунограм здорових жінок (р<0,05), крім відносного рівня CD4+ та CD22+ (p>0,05).

          При дослідженні показників системного  імунітету у жінок з опущенням і випадінням внутрішніх статевих органів виявлено  порушення імунологічного гомеостазу, що визначалося Т-лімфопенією (зниженням кількості клітин СD3+ в 1,4 рази), зниженням рівня  субпопуляцій з супресорною активністю (CD8+) в 1,3 рази (p<0,05). Відмічалося також зменшення кількості В-лімфоцитів (CD22+) в 1,2 та NK-клітин (CD16+) в середньому в 1,4 рази (p<0,05).

В результаті проведених досліджень нами виявлено зниження концентрації сироваткових імуноглобулінів: IgG – в 1,7 рази; IgA – в 1,6 рази та  IgM – в 1,7 рази порівняно зі здоровими жінками (Р<0,05), що поряд зі змінами в клітинній ланці імунітету свідчило про формування у жінок з пролапсом геніталій вторинної імунної недостатності. Рівні ЦІК, ФІ та ФЧ були майже однаковими з показниками здорових жінок.

В результаті проведеного лікування післяопераційної рани озонованою рослинною олією (ІІ група) в кінці лікування спостерігалося зростання   практично усіх показників клітинного та гуморального імунітету до значень здорових жінок (р>0,05), що супроводжувалось  нормалізацією  імунорегуляторного індексу.

Так, кількість CD3 + клітин зросла на 14,7%, CD4+ лімфоцитів – на 12,0%, CD8+клітин – на 25%, Еа – РУК – на 26,4%; CD22+ клітин  - на 43,5%, CD16+лімфоцитів – на 41,7%.

Не дивлячись на зростання абсолютної кількості CD3+, CD4+, CD16+ та CD8+ лімфоцитів, їх значення все – таки вірогідно відрізняються (р <0,01) від аналогічних даних у здорових жінок, що можна пояснити невеликим терміном дії озонованої рослинної олії.

Проте рівень активності субпопуляції Т-лімфоцитів та CD22+ клітин  на 7-му добу після операції вже перевищував аналогічні дані здорових жінок, що, ймовірно, пов’язано з їх «більш швидкою» активацією під впливом озонованої рослинної олії.  Поряд із зростанням кількості CD22+ клітин  підвищувалась і їх функціональна активність  - кількість сироваткового IgG зросла на 6,2%, IgА – на 21,1%,  IgМ – на 9%. Така імунна відповідь підтверджує той факт, що стимуляція імунної відповіді слизових може призводити до стимуляції імунних механізмів захисту як в слизових, так і в масштабах всього організму [19].

Застосування даного лікувального методу сприяло вираженому  імуномодулюючому  впливу на динаміку фагоцитарного числа та фагоцитарного індексу, коли спостерігалось не тільки збільшення відсотку нейтрофілів, які поглинули антигенні частки, але й збільшувалася їх перетравлююча здібність, тобто завершення усіх стадій фагоцитозу. Паралельно підвищувалась здатність  організму до елімінації ЦІК, що супроводжувалося зниженням їх концентрації до норми.

При застосуванні традиційного методу санації післяопераційної рани 0,05% розчином хлоргексидину – позитивної вірогідної динаміки в показниках клітинної та гуморальної ланок імунітету не спостерігалося.

Поряд зі змінами в імунному статусі пацієнток в післяопераційного періоді простежувалася і клінічна ефективність застосування озонованої оливкової олії:  середній час перебування в стаціонарі після операції у жінок основної групи, яким було застосовано даний метод, був коротший в середньому на 2,1 день;  відновлення функції сечового міхура та кишечнику відбувалося раніше на 1,4 днів. Температурна реакція жінок основної групи в післяопераційному періоді була коротша на 2,3 днів. Особливо слід відмітити значне зменшення (на 3,3 днів) проведення в післяопераційному періоді знеболення, та профілактичної антибіотикотерапії - на 1,8 днів. Слід зауважити, що у жінок, яким проводилось лікування післяопераційної рани озонованою оливковою олією, не було відчуття подразнення на місці нанесення олії, алергічних реакцій чи відчуття дискомфорту.

Таким чином, проведені дослідження свідчать про виражену клініко – імунологічну ефективність застосування озонованої оливкової олії в лікуванні післяопераційних ран піхви жінкам, які перенесли піхвові реконструктивно – пластичні операції.

Висновки:

1.    Опущення і випадіння внутрішніх статевих органів складає до 28% в структурі гінекологічних хвороб. Основним методом лікування є хірургічний, і серед прооперованих жінок в гінекологічних стаціонарах на долю генітального пролапсу припадає до 15%.

2.    Застосування традиційних методів лікуванні післяопераційних ран піхви не призводить до повного ранозагоєння на 7–8-му добу післяопераційного періоду та не впливає на нормалізацію показників імунного статусу пацієнток.

3.    Запровадження нового немендикаментозного методу лікування післяопераційних ран у вигляді аплікацій озонованої оливкової олії на рану з 1-го дня після операції сприяє повному ранозагоєнню на 7 – 8 добу післяопераційного періоду та вірогідно підвищує показники клітинного та гуморального імунітету.