Озонотерапія в комплексному лікуванні вегето-судинної дистонії

 

Озонотерапія в комплексному лікуванні вегето-судинної дистонії

 

Довгий І.Л., Ханенко Н.В., Мехедко В.В., Панікарський В.Г.

 

Як відомо, синдром вегетативної дистонії має досить велике розповсюдження, серед населення він зустрічається в середньому у 25-80% спостережень.

          Численність синдромів, поліморфізм соматичних та нервово-психічних розладів, які вимагають значних зусиль при лікуванні, визначають актуальність подальшого вивчення та розробки нових методів терапії даної патології.

          На сьогоднішній день синдром вегетативної дистонії пов’язують з патологією супрасегментарних вегетативних апаратів, особливо структур лімбіко-ретикулярного комплексу, головною функцією якого являється інтегративна діяльність, яка забезпечує відповідність між рівнем активності, психічною та вегетативною сферою. Серед інших факторів патогенезу вегетативних порушень (особливо пароксизмальних) слід відмітити їх зв’язок з функціональним станом мозку (порушення в циклі активність – сон) та біоритмологічними розладами. Найбільш яскравими проявом надсегментарних вегетативних порушень є вегетативні кризи (ВК). Біохімічний паттер ВК заключається в комплексі порушень, які відображують респіраторний алкалоз – підвищення РН, зниження РСО2, рівня кальцію та фосфору.

          Одним із таких сучасних немедикаментозних методів лікування, який може сприяти вирішенню цих питань, є метод озонотерапії, який набуває все більшого розповсюдження як в Україні, так і за кордоном.

Дїя озону при вегетативній дистонії пов’язане з безпосереднім регулюючим впливом на вегетативну систему, нормалізацією збуджуючих та тормозних впливів головного мозку, пригніченням вільнорадикальних процесів, має аналгезуючу дію, яка пояснюється пригніченням синтезу простагландинів – медіаторів, які приймають участь в передачі ноцицептивного сигналу болю в ЦНС. Важливо відмітити позитивну дію озону на мікроциркуляцію в тканинах, яка проявляються активацією ферменту NO–синтетази, який являється сильним вазодилятатором та сприяє також зниженню артеріального тиску.

          Під нашим спостереженням знаходилось 26 хворих з синдромом вегетативної дистонії. При обстеженні  у всіх пацієнтів відмічався психовегетативний синдром. Середній вік пацієнтів склав 27,4 роки, середня тривалість захворювання – 4,1 рік. Серед етіологічних факторів частіше відмічались наслідки закритої черепно – мозкової травми, неврози в анамнезі, психоемоціональна напруга, конституційні фактори.

          Пароксизмальні порушення були представлені в основному вегетативними кризами, гіпервентиляційними кризами, фобічними приступами. Основні скарги були: головна біль, відчуття серцебиття, зпітнілість, порушення сну, відчуття затруднення при диханні.

          Всі пацієнти були розділені на 2 групи, в першу з яких увійшло 13 хворих, яким проводили тільки голкорефлексотерапію, другу групу склали 13 хворих, яким з метою комплексного лікування на фоні голкорефлексотерапії ми застосовували внутрішньовенне введення 200 мл. озонованого фізіологічного розчину з концентрацією озону в розчині 1 мг/л (згідно з методичним рекомендаціями МОЗ України від 2004 р.). Курс лікування складав 8 процедур, які проводились через день.

          Вже після перших процедур у пацієнтів першої групи відмічалось значне покращення самопочуття, зменшувалась інтенсивність головних болів, неприємного відчуття в області серця, зменшилась частота та вираженість проявів вегетативних кризів, нормалізувався сон. В контрольній групі регрес більшості симптомів проходив більш повільно, багато з них зберігались і після закінчення лікування, що обумовило менший відсоток пацієнтів, які були виписані з клінічними проявами покращення стану.

          Особливість аналгезуючої дії озонованого фізіологічного розчину виявлялась в зменшенні цефалгій різного характеру, які зберігались і після курсу лікування. В кінці курсу комбінованого лікування із застосуванням озонотерапії спостерігалась виражена позитивна динаміка в неврологічному статусі, яка проявлялась значним зниженням вазомоторних розладів, тремору пальців рук, охолодження кінцівок.

          Спостереження за динамікою як суб’єктивних, так і об’єктивних неврологічних проявів дозволяє нам говорити про те, що застосування озонованого фізіологічного розчину в поєднанні з голкорефлексотерапією має виражену вегетомоделюючу дію, що проявляється в здатності надати в подальшому благоприємний клінічний ефект. Слід зазначити при цьому, що метол озонотерапії практично не має протипоказань, побічної дії, не викликає алергічних проявів.